Розділ III. «Слово о полку Ігоревім»

Вступ

Історична основа «Слова»

Важливим завданням руських  князів XI – XII століть була оборона Руської землі від половців. Але розв’язати це завдання, завдати половцям удару, від якого б вони не піднялися, князі не змогли не тому, що їм бракувало хоробрості, а тому, що між ними не було згоди в діях.

У 1183 році великий князь київський Святослав з допомогою деяких інших князів завдав серйозної поразки полов­цям, узявши в полон одного з їхніх ханів – Кобяка. Це описано і в «Слові». Тоді саме в Новгороді-Сіверському був князем Ігор Святославич, двоюрідний брат великого князя київського Святослава. Ми знаємо про нього небагато, але й з цих скупих відомостей він постає перед нами як людина великої, хоч і нерозважної відваги й своєрідного благородства. В тому ж таки 1183 році, почувши про похід Святослава, він разом з братом, сином і небожем теж кинувся на половців і успішно «повоював» їх. Через два роки, не погодивши своїх дій з Святославом, він вирушив з родичами у новий похід, який і дав тему «Слова».

Про цей похід, крім «Слова», розповідають також і літописи. Найдокладніше оповідання знаходимо в Київському літопису, за Іпатіївським списком. Хід подій у ньому той самий, але оповідання точніше, в ньому є подробиці, яких немає в поемі.

Князі, виступивши в похід, вислали вперед розвідників, які сповістили про те, що ситуація для руського війська невигідна. Однак відступитися руським князям вважалося ганебним. «Якщо так вернутися, не бившись, сором буде нам гірше смерті», – сказав Ігор. У п’ятницю вранці 10 травня 1185 року Ігорева дружина зустрілася з половцями. Перший бій був успішний. Та в суботу на світанку половці обступили руських, «мов дрімучий бір». Ігор та три інших князі потрапили в половецький полон.

Довідавшись про нещастя, Святослав Всеволодович, великий князь київський, був дуже засмучений.

Тим часом половці, подолавши Ігоря, загордилися, зібрали велике військо, напали на Переяслав, захопили місто Римов (мабуть, сучасна Римарівка Гадяцького району), підійшли до Путивля, попалили села і дерев’яне укріплення («острог») і повернулися до себе.

Половчин-Лавор (у «Слові» Овлур) запропонував Ігореві тікати з ним разом на Русь, Ігор вагався: йому здавалося це ганебним. Інші полонені з ним – син «тисяцького» і конюший – почали його умовляти. Коли одного разу половецька варта перепилась, Ігор з Лавором утекли. Одинадцять днів Ігор ішов пішки, ховаючись від половців, доки Не дістався Руської землі і не прийшов до свого Новгорода-Сіверського.

Пізніше Ігор не раз відплачував за свою поразку успішними походами на половців.

Так розповідає про похід Ігоря літопис.

Як переказані ці події в згаданій поемі – в   «Слові о полку Ігоревім»?

Наступна сторінка: >>Зміст і побудова поеми