Українська література - Драматична література

Розділ I. Загальний огляд періоду XVI-XVIII століть

Драматична література

Зародження і розвиток шкільної драми тісно пов’язані з розвитком віршової літератури. Початковою формою драматичної літератури на Україні були віршовані діалоги. Вони з’явилися в перші десятиріччя XVII століття. Авторами їх були вчителі, а виконавцями «спудеї» (студенти) братських шкіл.

У середині XVII століття в Київському колегіумі вже з’явилися більш розроблені драматичні твори і оформилися шкільні вистави. Характер цих творів переважно церковний (найчастіше це були так звані різдвяні і великодні драми). До шкільних драм звичайно додавались інтермедії або інтерлюдії, побутові гумористичні сценки, які виставлялись в антрактах. Сюжетами їх були жартівливі історії, народні анекдоти і т. ін.

У XVIII столітті виникають драматичні твори про події минулого. 3 драм на історичні сюжети найцікавішими є трагедокомедія Ф. Прокоповича «Владимир, всЬхсловенороссийских стран князь и повелитель» (1705 р.) і п’єса невідомого нам автора «Милость божія, Украину от неудоб носимых обид лядских чрез Богдана Зиновія Хмельницкаго... свободившая» (вперше поставлена в 1728 році).

Ф. Прокопович, професор Київської академії, а пізніше церковний і політичний діяч при дворі Петра І, у своїй п’єсі зображає прийняття християнства Руссю і вихваляє реформи Петра І, називаючи його продовжувачем справи Володимира. Прокопович сатирично висміює язичеських жерців, що чинили опір Володимирові, і виводить їх під символічними іменами: Жеривіл, Куроїд, Пияр. Проте тогочасні читачі сприймали образи цих жерців як противників діяльності Петра І. П’єса проводить ідею боротьби за прогрес, за передові реформи Петра І.

У п’єсі «Милость божія» прославляється Богдан Хмельницький як визволитель мас українського народу від гніту польських панів. У характеристиці Хмельницького поєднуються соціальний і національний моменти. Ідея п’єси – прославлення возз’єднання України з Росією.

Проте шкільна драма не розвивалась в напрямі до реалізму. Значно ближчими до життя були інтермедії.

Найвищого літературного розвитку досягла інтермедія в зразках, доданих до двох драм М. Довгалевського, які вперше були поставлені в 1736 і 1737 роках.

Інтермедії при драмах Довгалевського не тільки змальовують побутові картинки, а й порушують соціальні питання того часу, відбивають певною мірою погляди трудящих мас. Так, вони говорять про взаємовідносини селян і панів, про козаків і російських солдатів як замісників народу.

Близькою до шкільних драм і інтермедій була вертепна драма, яка ставилася в ляльковому театрі – вертепі. З вертепом найчастіше ходили «мандровані дяки». На Україні вертеп з’явився, мабуть, ще в кінці XVII століття, у XVIII столітті він уже був поширений.

Вертепна українська драма своїм змістом і характером близька до п’єс російського і білоруського лялькового театру. Як і інтермедії, вона теж готувала грунт розвитку комедії в українській літературі XIX століття.