Система образів у «Слові о полку Ігоревім»
План
1. «Слово...» – найвизначніша пам'ятка давньоруської
літератури.
2.
Образ
рідної землі – центральний.
3.
Головний
персонаж – князь Ігор.
4.
Інші
образи «Слова...».
«Слово о полку Ігоревім» –
найвизначніша пам'ятка давньоруської літератури. Хоч ім'я автора цього твору не
збереглося, але видно його високу художню майстерність, у змалюванні образів
«Слова...».
Як глибокий патріот
письменник зробив образ рідної землі центральним. Творча уява дала авторові
«Слова...» можливість побачити величезні простори від Чорного моря до Новгорода
і від Волги до Карпат. У творі згадуються половецькі степи, Дніпро, Дон, Рось, Донець та інші річки,
Київ, Корсунь, Чернігів і інші міста. І всі вони живі – розмовляють,
співчувають, допомагають гєроям-людям. В народнопоетичному дусі оспівує автор
сили природи. Перед другою битвою з половцями «криваві зорі світ провіщають;
чорні тучі з моря ідуть... Земля гуде.
Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають».
Головний персонаж твору –
руський князь Ігор Святославович. Він любить свою батьківщину, готовий за неї
віддати життя, чесний і відкритий, гордий і відважний. Полон для нього –
найбільша ганьба: «Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим...», – говорить він.
Ігор нехтує лиховісними віщуваннями природи – затемненням сонця, виттям звірів.
Разом з тим князь
необачний, запальний, надмірно честолюбний, що і призвело до трагедії не лише
його особисто, а й до лиха на всій Руській землі.
Деякою противагою йому
служить образ величного київського князя Святослава, видатного державного
діяча, полководця, справжнього патріота і благородної людини. Спустошення Русі
через князівські міжусобиці та напади кочівників болем відгукуються в його
серці. Картаючи Ігоря і Всеволода за свавілля, що призвело до нового горя,
Святослав звертався із закликом до інших князів – помститися «за землю Руськую,
за рани Ігореві», прагне об'єднати й зміцнити Київську державу.
Дуже привабливим для
читачів є образ Ярославни. Дізнавшись про поразку русичів, поранення і полон
чоловіка, Ярославна готова полинути на край світу до милого лада. Вона закликає
сили природи – вітер, Дніпро, сонце допомогти її чоловікові та всім руським
воїнам. Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й патріотка, свідома
громадянка, заступниця всіх, воїнів.
Ще один образ, про який в
поемі прямо не сказано нічого, але він виступає в кожному рядку. Це сам автор
твору – всебічно освічена і обдарована, справедлива людина, воїн, патріот,
палкий поборник єдності руських земель. Він болісно переживає поразку Ігоря,
осуджує князів за чвари, які перетворюють країну в суцільну руїну, закликає до
об'єднання.
Висновок. Отже, у поемі
«Слово...» ми знаходимо цілу галерею повнокровних образів, які
запам'ятовуються, зворушують і викликають гордість за наших героїчних предків.
Понад 20 разів звертається
автор «Слова...» до образу Руської землі, а це дає нам підстави зробити
висновок, що образ рідної землі є центральним у «Слові...». Заклик берегти її,
любити її, примножувати її багатства звучить з вуст невідомого автора. Образи
князів Ігоря, Всеволода, їх дітей, мужніх русичів – це сміливі воїни, здатні постояти за свою землю.
Образ Київського князя Святослава уособлює мудрого державного діяча, організатора
боротьби проти половців. Узагальнений у творі і образ Ярославни, дружини Ігоря,
який піднімається до рівня образу матері-вітчизни, яка переживає, болить душею
за всіх русичів. Отже, всі образи поеми тісно пов'язані з основною ідеєю автора
– заклику до єднання, любові до рідної землі.
|